Економічне значення філіппінських моряків

(Частина 1)

Триваючий конфлікт на Близькому Сході привертає певну увагу до філіппінських моряків та їхнього значного внеску у філіппінську економіку. Оскільки вони присутні майже на кожному іноземному судні, триваючий конфлікт між США та Іраном — особливо бойові дії та напруженість навколо Ормузької протоки — мав серйозні та негайні наслідки для філіппінських моряків, які складають значну частку світової морської робочої сили. Наслідки можна згрупувати за кількома ключовими напрямками:

1. Тисячі філіппінських моряків застрягли. За оцінками, близько 6 000 філіппінських моряків застрягли поблизу Ормузької протоки через блокади — спочатку іранської сторони, а потім американської. За оцінками, близько 20 000 моряків різних національностей застрягли на суднах, які не можуть рухатися. Судноплавний рух серйозно обмежений — лише кільком суднам вдалося пройти навіть після припинення вогню. Для філіппінців наслідками є затримки контрактів і виплат, неможливість повернутися додому (пропущена зміна екіпажу) та невизначені графіки розгортання.

2. Підвищена небезпека та жертви. Перська затока та прилеглі води фактично перетворилися на «зони воєнних операцій». Судна потрапили під удари ракет і дронів — щонайменше 25 суден було атаковано, а деякі моряки загинули або зникли безвісти. Філіппінські моряки стикаються з прямою фізичною небезпекою в морі, ризиком потрапити під воєнну ескалацію та можливою відмовою проходити через зони підвищеного ризику.

3. Сильний психологічний і ментальний стрес. Багато екіпажів застрягли на тижні у водах підвищеного ризику, що призвело до тривоги та страху нападу. Надходять повідомлення про психологічні зриви серед членів екіпажу. Вже близько 20% моряків звернулися з проханням про репатріацію через стрес і страх небезпеки. Цей психічний стан особливо значущий для філіппінців, які часто перебувають за кордоном довше через фінансову необхідність, оскільки змушені утримувати розширені родини вдома.

4. Порушення зайнятості та доходів. Деякі філіппінські моряки відмовляються від призначень у небезпечних районах, таких як Ормузька протока. Судноплавні компанії змінюють маршрути суден, призупиняють операції та шукають замінні екіпажі. Внаслідок цього філіппінські працівники втрачають можливості для отримання доходу, стикаються з невизначеністю контрактів і зазнають затримок у розгортанні для нових найманців.

5. Негативний вплив урядових рекомендацій та обмежень. Філіппінський уряд цілком обґрунтовано обмежив переміщення філіппінських моряків через такі відомства, як Департамент у справах трудових мігрантів (DMW) та Управління морської промисловості (MARINA). Суднам рекомендовано уникати Ормузької протоки, якщо це не суворо необхідно. Зміни екіпажу призупинено в зонах конфлікту, а протоколи безпеки на суднах посилено. Усі ці заходи захистили моряків, але обмежили трудову мобільність і сповільнили цикли морської зайнятості.

Сім'ї моряків разом з усіма домогосподарствами з низьким і середнім рівнем доходу страждають від зростання цін на паливо та продукти харчування, що призводить до того, що деякі з них знову опускаються нижче межі бідності. Конфлікт між США та Іраном створив ідеальний шторм для цих основних джерел грошових переказів. Вони найбільш вразливі до фізичного ризику (напади на судна), операційних збоїв (заблоковані судноплавні маршрути), людського навантаження (проблеми з психічним здоров'ям та тривале розгортання) та економічної невизначеності. Коротко кажучи, філіппінські моряки — яких часто називають «хребтом світового судноплавства» — стали одними з найбільш вразливих цивільних осіб на передовій у триваючій геополітичній кризі.

Ця криза, що торкнулася філіппінських моряків, привернула певну увагу до життєво важливої ролі, яку відіграють філіппінські моряки в загальному секторі ОФП (працівників за кордоном), який починаючи з 2010 року стабільно демонструє складений темп зростання 9,9% на рік. Тут я хочу повідомити про результати дослідження, проведеного Центром досліджень і комунікацій під керівництвом д-ра Вінстона Падохіноха у співпраці з групою ALMA Maritime Group. Яким би чином не був вирішений конфлікт між США та Іраном, цілком очевидно, що філіппінські моряки і надалі залишатимуться невід'ємною частиною світової морської галузі. Цей факт є результатом демографічного дивіденду, яким Філіппіни користуватимуться ще деякий час, незважаючи на падіння рівня народжуваності.

Грошові перекази ОФП давно визнані ключовою ланкою, на якій тримається філіппінська економічна машина. У 2024 році обсяг переказів склав $34,49 млрд (1,9 трлн песо), що становить близько 7,4% ВВП Філіппін. З 2000 по 2024 рік середньорічне зростання грошових переказів філіппінських моряків склало 8,6%, що перевищує середнє зростання ВВП на рівні 6–7%. Єдиний сектор, який краще заробляє долари США для країни, — це галузь IT-BPO, яка зростала на 11,30% щорічно з 2013 по 2024 рік.

У абсолютних показниках кількості осіб розгортання філіппінських моряків зростає. Останні оцінки DMW показують, що загальне розгортання ОФП зросло на 4,81% з 1984 по 2024 рік, а зафіксоване розгортання лише у 2024 році склало 2 474 197 осіб. З них 504 057, або приблизно 20%, — це морські працівники, із щорічним зростанням на 5,91% від показників розгортання 1984 року. Загальне розгортання філіппінських моряків зросло вражаючими темпами — на 27,56% між 2024 та 2025 роками. Одне з пояснень полягає в тому, що конкурент номер один — Китай — має настільки велику потребу у комплектуванні власних суден екіпажами, що не має зайвих моряків для забезпечення суден інших країн. Натомість Філіппіни продовжують мати відносно високий рівень безробіття і ще гірший рівень неповної зайнятості. Мореплавство є природним заняттям для філіппінців-острів'ян.

Останні дані DMW показують чотири види «моряків», яких Філіппіни постачають світу. Переважна більшість (43%) від розгортання 2024 року класифікується як «немаринські», тобто особи, які працюють на суднах, але не виконують традиційних морських обов'язків. Вони можуть бути залучені до спеціалізованих завдань, таких як медичні послуги, розваги, кейтеринг або інші немаринські завдання. Готельний персонал на круїзних лайнерах належить до цієї категорії. За ними йдуть «рейтинги» (35,4%) — особи без офіцерського звання, які виконують різні оперативні та допоміжні функції на борту судна. Ці моряки, як правило, допомагають особам офіцерського складу в різних сферах, зокрема на палубі, у машинному відділенні або у сфері харчування. І нарешті, є ті, хто належить до категорії висококваліфікованих «офіцерів» — моряків, які мають владу на судні. До них належать капітан, старший механік та інші старші офіцери, які відповідають за загальну експлуатацію та управління судном.

На сьогодні Філіппіни продовжують утримувати найбільшу частку світової морської робочої сили серед окремих країн — консультанти Drewry Maritime оцінюють показники 2025 року приблизно в 14% від загальної світової пропозиції. Це означає, що з 1,6 мільйона моряків по всьому світу 226 000 є філіппінцями. Частина конкурентної переваги Філіппін зумовлена співвідношенням ціни та якості внаслідок наймання рядового складу та молодших офіцерів. Дані за 2016–2021 роки свідчать про зростання кількості філіппінських моряків на високооплачуваних посадах старших офіцерів — важлива перевага з огляду на глобальну нестачу офіцерів, виявлену ще в 2016 році. Розрахункова нестача (за даними Drewry) становить 57 536 офіцерів у 2025 році, що майже вдвічі перевищує розрахункові 20 500 офіцерів у 2021 році.

Ринок також забезпечує зручність найму, оскільки на Філіппінах існує галузь кадрових послуг, що надає комплексну підтримку від початку до кінця у розвитку та розгортанні моряків для своїх відповідних клієнтів.

Продовження буде.

Бернардо М. Вільєгас має ступінь доктора філософії з економіки Гарвардського університету, є почесним професором Університету Азії та Тихоокеанського регіону та запрошеним професором Школи бізнесу IESE у Барселоні, Іспанія. Він був членом Конституційної комісії 1986 року.

bernardo.villegas@uap.asia