Вчені знайшли приховану ДНК у рукописах віком 1300 років: як це можливо

Американські вчені створили безпечний метод збору ДНК зі старовинних пергаментів. Технологія дозволяє виділяти клітинний матеріал тварин, з чиїх шкур виготовляли сторінки, без найменшого руйнування цінних манускриптів.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у Manuscript Studies: A Journal of the Schoenberg Institute for Manuscript Studies.

Головною проблемою для розвитку генетичного аналізу давніх документів завжди був страх архіваріусів та істориків щодо цілісності культурної спадщини.

Традиційні методи збору ДНК вимагали відрізати або зішкрябувати невеликі фрагменти матеріалу, а це назавжди псувало унікальні артефакти.

Новий підхід повністю розв'язує цю проблему завдяки простій, але ефективній технології:

Для збору ДНК вчені використовують сухі цитологічні щіточки (аналогічні тим, що застосовуються у медицині для мазків).

Дослідники обережно та делікатно проводять інструментом поверхнею сторінок.

Щіточка ефективно збирає залишки клітинного матеріалу, що накопичувалися на шкірі тварин під час виробництва пергаменту, не порушуючи цілісність і структуру артефакту.

Під час випробувань науковці протестували метод на 91 рукописі з бібліотеки Університету Дьюка. Досліджені документи були створені в період від кінця VIII століття до початку XX століття у різних куточках світу - від Англії до Ефіопії. У всіх випадках пергаменти залишилися неушкодженими.

Науковець застосовує новий метод неруйнівного відбору зразків для проведення генетичного аналізу пергаментних рукописів (фото: Неш Данн, Університет штату Північна Кароліна)

Після зняття біоматеріалу з щіточок вчені використовують передові технології секвенування нового покоління, які зазвичай застосовують у криміналістиці. Вони дозволяють виділити, відновити та багаторазово посилити отримані генетичні послідовності.

Оскільки пергамент протягом тисячоліть виготовляли зі шкір свійських тварин (овець, кіз, телят), прихована у них ДНК є величезним і раніше недоступним архівом емпіричних даних.

Завдяки аналізу цих генів історики зможуть:

Точно встановлювати час і географічний регіон, де було виготовлено конкретний рукопис;

Відстежувати стародавні торгові маршрути, за якими переміщувалися матеріали для письма;

Досліджувати еволюцію свійських порід тварин, розвиток сільськогосподарських практик, а також історію поширення хвороб серед свійських тварин.

Автори дослідження сподіваються, що безпечність їхнього методу допоможе завоювати довіру великих музеїв та архівів по всьому світу.

Вчені вважають, що це дозволить перетворити тисячі закритих історичних сховищ на повноцінні генетичні лабораторії, об’єднавши зусилля біологів, археологів і медієвістів.

Ще більше цікавого:

• Шифр, який не зламали за 600 років: вчені знайшли нову зачіпку у манускрипті Войнича
• Таємниці Ватикану, змови та любовні листи: ШІ зламав 400-річні зашифровані послання